23 вересня 2021 року представником ДП "Агрофізика" Ігорем Мельником у засобах масової інформації https://censor.net/ru/news/3289956/agrarii_harkovschiny_prosyat_pomoschi_u_snbo; https://propozitsiya.com/agrarii-harkovshchiny-prosyat-pomoshchi-u-snbo надано коментар щодо прийнятого рішення Ізюмським міськрайонним судом Харківської області від 16 вересня 2021 року про накладання арешту на майно ДП "Агрогеофізика".
У своєму коментарі представник повідомив про те, що суддею Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Одарюком М.П. ухвалено рішення про накладення арешту на посіви кукурудзи та соняшнику загальною площею понад 1600 га, без участі в судовому засіданні представників власника посівів ДП «Агрогеофізика». Стверджує, що суддею проігноровано права власників майна на участь в судовому засіданні.
Ізюмський міськрайонний суд вважає поширені публікації маніпуляціями, спрямованими на оскарження рішення суду непроцесуальним шляхом, впливом на суд.
Для повного розуміння ситуації додамо більш розширену інформацію:
15 вересня 2021 року до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області надійшло клопотання прокурора Ізюмської окружної прокуратури Харківської області про арешт майна у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364, частиною 1 статті 364-1 Кримінального кодексу України, а саме на посіви культури – кукурудза площею 622,2361 га та посіви культури – пшениця площею 840,3438 га, що зростають на земельній ділянці розташованій за межами населеного пункту, на території Яковенківського старостинського округу Балаклійської територіальної громади Ізюмського району Харківської області, форма власності якої ДЕРЖАВНА.
Згідно розрахунку ГУ Держгеокадастру у Харківській області заподіяна шкода державі за самовільне зайняття зазначеної земельної ділянки може дорівнювати 5159981,89 грн (п’ять мільйонів сто п’ятдесят дев’ять тисяч дев’ятсот вісімдесят одна гривня).
Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше 2 днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Згідно з матеріалами справи судом було здійснено всі належні процесуальні дії з виклику учасників справи для розгляду даного клопотання.
Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання (частина перша статті 172 КПК України).
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 131 і частини першої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України арешт майна є лише заходом забезпечення кримінального провадження. Він полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.
Слідчий суддя на даній стадії кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити достатність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
16 вересня 2021 року ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області накладено арешт на зазначене майно, та зважаючи на специфіку арештованого майна, що зумовлює необхідність проведення з ним подальших сільськогосподарських робіт по збиранню та зберіганню, слідчий суддя зобов`язав процесуального керівника у кримінальному провадженні вирішити питання щодо належного зберігання арештованого майна для запобігання його пошкодження, псування або знищення.
Наразі досудове розслідування по даній справі триває.
Однак, варто пам’ятати, що відповідно до статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Пресслужба суду
_03_03.png)
