Тримісячне зволікання з прийняттям Верховною Радою проекту Закону «Про Вищу раду правосуддя» перешкоджає виконанню конституційних функцій цього органу, передбачених змінами до Конституції України, які набрали чинності 30 вересня 2016 року.
Відповідно до перехідних положень до Конституції України, до набрання чинності Законом «Про Вищу раду правосуддя», виконання функцій Вищої ради правосуддя покладено на Вищу раду юстиції. Проте, ВРЮ не може в повній мірі реалізовувати свої повноваження. Так, починаючи від жовтня 2016 року зупинений розгляд дисциплінарних справ щодо суддів.
Подальше затягування із прийняттям Закону, який був внесений на розгляд Верховної Ради ще у вересні 2016 року, обернеться безкарністю суддів, які приймали рішення в період Революції гідності з листопада 2013 року по лютий 2014 року та своїми діями дискредитували судову систему, адже законодавством передбачений трирічний строк для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, який спливає угрудні 2016 року – лютому 2017 року.
Як прокоментував Голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк: «У разі подальшого зволікання із прийняттям Закону «Про Вищу раду правосуддя» існує великий ризик того, що кричущі порушення, допущені окремими суддями, у тому числі під час Революції Гідності, залишаться без належної правової оцінки, а винні не понесуть за свої дії справедливого покарання. Вища рада юстиції закликає Верховну Раду невідкладно розглянути та ухвалити проект Закону «Про Вищу раду правосуддя» у другому читанні».
Від прийняття зазначеного Закону залежить також вирішення проблеми кадрового дефіциту в судах, оновлення суддівського корпусу, вжиття заходів для забезпечення незалежності суддів тощо.
Відділ взаємодії зі ЗМІ
_03_03.png)
